13 | 12 | 2017

Зміни морфофункціонального стану серця нащадків ПІД вплив ОМ тютюнопаління батьків 

В. Д. Марковський, Г. І. Губіна-Вакулик, М. С. Мирошниченко, О. М. Плітень Харківський національний медичний університет, місто Харків 

Тютюнопаління залишається найпоширенішою та найнебезпечнішою шкідливою звичкою, що негативно впливає на організм людини. Досі не з’ясований вплив тютюнопаління батьків на стан серцевосудинної системи нащадків. Мета – експериментальне виявлення особливостей морфофункціонального стану серця нащадків від батьків, що палять.

Матеріали та методи. Проведений експеримент на щурах лінії Вістар. В ході експерименту сформовано 4 групи: ≪К≫ – контрольна (n=10); ≪М≫ – щури-мами ≪палили≫ (знаходились в камері, яка на протязі 5 хвилин заповнювалась тютюновим димом, наступні 10 хвилин тварини також сиділи в камері та дихали тютюновим димом) кожен день на протязі місяця до зачаття, під час вагітності й годування нащадків (n=12); ≪Б≫ – щури-батьки ≪палили≫ на протязі місяця до зачаття (n=10); ≪МБ≫ – обидва батьки ≪палили≫ (n=14). У віці 2 місяців нащадки були виведені з експерименту. Матеріалом дослідження була тканина серця, яку вивчали за допомогою гістологічних, гістохімічних та імуногістохімічних методів. 

Результати. В результаті дослідження встановлено, що при тютюнопалінні батьків у паренхімі та стромі серця нащадків відзначаються морфофункціональні зміни, ступінь вираженості яких залежить від того, хто палить з членів сім’ї – мати, батько або обидва батьки. Авторами виявлено, що найбільші зміни в серці нащадків відмічаються у випадках, коли палять обидва батьки або одна мати і менш виражені у випадках, коли палить один батько. Таким чином, виявлені авторами морфофункціональні зміни у серці нащадків при різних ситуаціях тютюнопаління батьків створюють передумови для розвитку синдрому серцево-судинної дезадаптації при народженні та виникнення різної кардіальної патології у таких дітей на подальших етапах онтогенезу.