12 | 12 | 2017

Неонатальний сепсис

Ю. Д.Годованець

Вступ. Проблема організації медичної допомоги дітям з неонатальним сепсисом (НС) є однією з основних проблем неонатології та перинатальної медицини. Це пов'язано з періодичною зміною етіологічних чинників та їх біологічної характеристики, неспецифічністю ранніх клінічних проявів інфекційного процесу у новонароджених, а також широким і часто необґрунтованим використанням антибіотикотерапії.

Неонатальні інфекції займають одне з провідних місць у структурі причин смертності новонароджених у світі. За даними ВООЗ, у країнах з відносно низьким рівнем смертності (<15%о) сепсис і пневмонія є причиною 20% випадків смерті дітей на першому місяці життя. Найбільш тяжким захворюванням вважається неонатальний сепсис. Загальна частота сепсису в новонароджених, за даними літератури, коливається від 1 до 3,5 на 1000 народжених живими серед доношених та 1 на 250 народжених живими серед передчасно народжених дітей. Летальність при ранньому неонатальному сепсисі складає 20 - 40 %. У 10-30 % немовлят, з тих які перенесли сепсис, відмічаються віддалені наслідки патології. У глибоконедоношених новонароджених при пізньому сепсисі відмічається достовірне збільшення частоти тяжких ускладнень та зростання випадків смертності. Летальність за умов пізнього неонатального сепсису - біля 20%, є вищою за умов грам-негативної мікрофлори.

НС корелює зі статтю дітей - частіше хворіють хлопчики, ніж дівчата - особливо у випадках захворювання, етіологічно пов'язаних з грам - негативною флорою.

Найбільш високий ризик щодо реалізації та тяжкого перебігу септичного процесу мають недоношені діти. Так, при масі тіла <1000 г частота СН складає 26 на 1000 живонароджених, при масі від 1000 до 2000 г - 8-9 випадків на 1000 живонароджених. Ризик летальності також має позитивну кореляцію щодо гестаційного віку та маси дитини.

В Україні протягом останніх років інфекції перинатального періоду, у тому числі, неонатальний сепсис, займають 3-4 місце в структурі захворюваності та смертності новонароджених, з тенденцією до зростання. Серед причин летальності новонароджених питома вага інфекцій становить 23-25%, в т.ч. у відділеннях інтенсивної терапії - до 40-60%.

Важливим є той факт, що з 7-13 % новонароджених, яким встановлено діагноз НС, тільки 3-8 % мають лабораторне підтвердження при дослідженні біологічної культури. Оскільки смертність недіагностованого сепсиса може досягати 50%, більшість клініцистів вважають, що небезпека недіагностованого сепсиса є дуже значною, тому недоцільно чекати позитивних лабораторних результатів підтвердження культури для початку терапії новонароджених.

Таким чином, удосконалення напрямків надання допомоги новонародженим з неонатальним сепсисом, підвищення ефективності профілактики, діагностики та лікування має суттєвий вплив на зниження показників захворюваності, смертності та інвалідності дитячого населення. Потребують розробки та удосконалення підходи до надання медичної допомоги вагітним та породіллям, розширення можливостей спектру бактеріологічного та вірусологічного обстеження, а також матеріально- технічне забезпечення практики сучасного інфекційного контролю у родопомічних та лікувальних закладах. далее